- компетентний
- [компеите/нтнией]
м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний … Український тлумачний словник
компетентний — (який має достатні знання в якій н. галузі), обізнаний, тямущий, кваліфікований … Словник синонімів української мови
компетентний — прикметник … Орфографічний словник української мови
компетентність — ності, ж. Властивість за знач. компетентний. || Поінформованість, обізнаність, авторитетність … Український тлумачний словник
компетентно — Присл. до компетентний … Український тлумачний словник
малокомпетентний — а, е. Недостатньо компетентний у чомусь … Український тлумачний словник
Ліцензія — дозвіл, який видає компетентний державний орган на ведення деяких видів господарської діяльності, зокрема зовнішньоторгових операцій (ввезення і вивезення товарів) … Міжнародне комерційне право